Спогад про Героя

Ігор Васильович народився 6 червня 1988 року і вже з самого дитинства привчався до важливих цінностей – гідності, патріотизму та безпеки рідної землі. Він виріс у селі Назавизів, навчався в місцевій ЗОШ I-III ступенів та був випускником Івано-Франківського училища, де вивчив та полюбив професію туристичного агента. Любив музику – Ігор займався у Надвірнянській музичній школі по класу труби.

Відрізнявся активною участю у спортивному житті села, із задоволенням грав у любительський футбол та організовував міні-змагання для односельців. Однак в 2014 році, коли тіни війни вже сягнули сходу України, він відчув внутрішнє покликання та відданість своїй Батьківщині. Ігор був мобілізований до Збройних Сил України та приєднався до Антитерористичної операції.

Нещасливий вир подій призвів до погіршення стану здоров’я Ігора, та, незважаючи на це, він не відмовився від свого покликання. У травні 2015 року його демобілізували за станом здоров’я, присудивши третю групу інвалідності. Але серце справжнього патріота не знає обмежень, і в лютому 2022 року, після нового вторгнення окупантів, він став одним із перших, хто прийшов до військомату і вступив до Територіальної оборони Надвірнянщини.

Його служба на запорізькому напрямку була прикладом справжньої відданості та честі. 17 березня 2023 року, виконуючи свій обов’язок, він став жертвою війни, віддавши своє життя за свободу та незалежність України.

Ігор Бакота отримав посмертно орден “Воїн Світла” – відзнаку за мужність та самопожертву. Він завжди був скромним, добродушним, із високою громадською та патріотичною позицією. Своє життя він присвятив рідній Батьківщині, і його героїчна доля залишиться в наших серцях назавжди.

Пам’ять про Ігора залишиться з нами як про людину, яка завжди обирала обов’язок, а не власний добробут і комфорт. Нехай він спочиває в мирі, а його подвиг і саме життя нагадуватимуть нам про важливість свободи та любові до рідної землі.

Ігор , як і Олег, був реальним патріотом, війна дійсно забирає найкращих