Народився 16 серпня 1995 року у Львові. Дитинство провів у м. Надвірна Івано-Франківської області.

З юних років у Гнатові проявилися любов до природи і талант до малювання, що у подальшому стане його улюбленим заняттям.

Тут же відвідує Надвірнянську ЗОШ №4 та Надвірнянську музичну школу за спеціальністю духові інструменти.

Любив тварин – малим досліджував та розглядав їх, улюбленими книжками були енциклопедії тварин. Не дивно, що серед наук любив біологію, тому згодом вступає до Івано-Франківського природничо-математичного ліцею.

Продовжує займатися музикою, відвідує духовий оркестр, ще більше малює, серйозно захоплюється графікою. При вступі до вищого навчального закладу, вагається між малюванням і біологією.

У 2012 році вступає до Львівського Національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. Гжицького. Буремні роки революції гідності застають Гната у Львові, де він бере активну участь у протестах на підтримку євроінтеграції та опиняється із друзями в Одесі, підтримуючи місцевих протестувальників. Архітектура української безпеки похитнулася. Гнат тут же перериває своє студентське життя і стає на шлях воїна, яким крокуватиме до кінця. Стає учасником добровольчого батальйону “Шторм” в Одесі і відправляється в зону проведення АТО. Брав участь у боях на Луганщині. Легендарний бій неподалік Георгіївки Луганської області, де він і побратими вступили в бойове зіткнення із російськими підрозділами псковської десантної дивізії. В результаті бою були захоплені дві російські БМД з документами і підбитий один танк.

Нагороджений відзнакою Президента України за участь в АТО та стає ветераном війни – учасником бойових дій. Всеукраїнське об’єднання “Країна” нагородило Гната медаллю “За відвагу”.

Повертається до цивільного життя. У 2020 році одружується. Захоплюється новою справою – мріє стати тату-майстром. Виробив характерний стиль графіки – його роботи не переплутаєш з іншими. Був як справжній митець – принципово не використовував комерційні та популярні ескізи, лише те, що сам створив.

Повномасштабне вторгнення російських військ багатьох застало зненацька. Проте не Гната. З перших днів знову стає добровольцем. Бере участь в обороні Миколаївщини і Херсонщини. Служить в 126 окремій бригаді ТРО у складі штурмової групи “Рейдери”, шеврон якої розробив.

Бере участь у звільненні Херсона.

13 серпня 2023 року при виконанні бойового завдання – штурмі лівого берега Дніпра, поблизу населеного пункту Козачі Лагері отримав смертельне поранення.

Гнат завжди був веселим, життєлюбним. Чад Макфарленд, американський інструктор згадує “Його всі любили. Він був одним з тих веселих хлопців. Сповнений життя і сміху. Був справжнім воїном”.

Віталій Гаргат: “Кулеметник від Бога, який навіть в бою міг окрім 7,62 сипати жарти на голови ворогам. Ніколи не забуду, як Ти, брате, заходився сміхом, як з тобою можна було говорити годинами”.

Ігор Кантор: “Веселий, кумедний і вбіса ерудований. Кращий кулеметник, якого знав”

Побратим Заєць каже, що Гнат ідеально робив дві речі – стріляв із кулемета і бив тату.

Назавжди з нами. Назавжди син, брат, друг, бойовий побратим.