Достойний найвищої шани

Тризуб

Ніколи
не забудемо

Герої Надвірнянської громади

Памятаємо
героїв

Ломпас Ярослав Миколайович

Ломпас
Ярослав
Миколайович

Солдат
Загинув у Запорізькій області 

13.02.1986-17.04.2024

y

Позивний « Ярік», народився 13 лютого 1986 року в гірському селищі Битків. Зростав Ярослав допитливим, розумним та кмітливим хлопцем.

В 2001 році закінчив Битківську середню школу. В школіІВ всі його любили за справедливість, чесність та доброту. Де він був, там завжди юрмились дівчата та хлопці.

Любив футбол, волейбол, природу. Часто з друзями ходив в походи.

Дома допомагав по господарству і корівку пас , і на городі допомагав.

З 2001 по 2004 рік навчавс в Прикарпатському юридичному інституті МВС України, здобув кваліфікацію юриста. Працював і проживав в Надвірній.

Потім працював в Сибірах на бурових роботах, останні роки працював в Полтаві.

Ярослав був розсудливий, добрий, душам компанії, він завжди казав : треба починати з себе. Працював в різних колективах, де завжди залишав після себе хороші відгуки і спогади.

Ярослав своїх дітей не мав, так як не встиг створити сім’ю, але мав 6 похресників. Вони були для нього всі як рідні. Перебуваючи на війні він не забував їх привітати з днем народження. Він був віруючою людиною. Вмів підтримати, допомогти, дати пораду, ніколи не залишав людину в біді.

З вересня 2022 року став на захист країни добровольцем.Літом 2023 року через приліт ракети, одержав вибухову травму голови і грудно= клітки. Лікувався три тижні. Ще мав змогу лікуатися дальше, але пішов знову захищати свою країну, він завжди говорив : « Хто як не я ? »

Ярослав був наводчик – кулемета роти вогневої підтримки 102 бригади 76 батальйон з штурмовим підрозділом  « Народжені війною». Воював на Запорізькому напрямку.

Там разом з побратимами любив куховарити. Навіть там на війні, додержувався Великоднього посту. Всім готував пісні страви.

Ярослав героїчно, безстрашно, самовіддано стояв до останнього на захисті нашої країни та нас з вами.

17 квітня 2024 року о 5 год  5 хв. Під Покровським напрямком на Запоріжжі обірвалось життя Ярослава.

Без сина залишилась старенька мама, брати, кохана жінка.

Його завзяття, розум, хоробрість, боротьба до останнього викликали захоплення в багатьох, і в побратимів. Славік був Особливим. Він назавжди залишиться в наших серцях і в пам’яті.

Нагороджений грамотою « За сумлінну службу, високий професіоналізм, зразкове виконання службових обов’язків» військовою частиною А -7135.

Учасник бойових дій.

Нагороджений посмертно медаллю « Воїн світла » Надвірнянською міською радою.

Ломпас Ярослав

живе у пам'яті усіх, хто знав Ярослава особисто, та навіть тих, хто ніколи не був знайомий із ним.

Назавжди

41

y
Ломпас Ярослав Миколайович
Догори