Брок Грінвуд народився 5 березня 2000 року в місті Харві-Бей, штат Квінсленд, Австралія. З ранніх років він цікавився Україною та подіями, які тут відбувалися, зокрема Чорнобилем, хоча не мав жодного українського коріння. Дізнавшись про війну в Україні, він прийняв рішення стати добровольцем і прибув до України в березні 2023 року, покинувши одну з найбезпечніших країн світу – Австралію, бо дуже хотів допомогти.

Прибувши в Україну, Брок відразу приєднався до лав ЗСУ і служив у Другому Інтернаціональному Легіоні. Його британський командир зазначав, що «більше року він служив по всій Україні, виконуючи диверсійно-розвідувальні завдання на півночі країни та беручи участь в окопних боях на Донбасі». Брок був нагороджений Хрестом Добровольця «Честь і слава» командиром Другого Інтернаціонального Легіону Русланом Мирошниченком. У червні 2024 року Брок очолив іноземну команду Thorne Assault Group.

У травні 2024 року Брок відвідав Надвірну на запрошення своєї дівчини, жительки міста, і провів тут свою останню відпустку, з надією повернутись сюди знову. «Я дуже пишалася ним і була рада, що він прийняв моє запрошення святкувати Великдень разом з моєю родиною. Йому сподобалось наше місто, і він сказав, що хотів би жити в такому охайному, маленькому містечку біля гір. Броку дуже подобалися наші Карпати», — зі слів його дівчини, мешканки м. Надвірна.

5 липня 2024 року, виконуючи складне бойове завдання, він останнім виходив із позицій, щоб зберегти особовий склад, і загинув під артилерійським вогнем у Кремінських лісах Луганської області. Його іноземні побратими доклали всіх зусиль, щоб забрати тіло з поля бою. Прощання відбулося 17 липня в Києві на Байковому кладовищі. На прощання приїхали багато іноземних військових, а також був присутній австралійський капелан Шон Метісон. Посол України в Австралії Мирошниченко Василь висловив співчуття родині у Twitter. Після церемонії прощання відбулася кремація, і прах Брока Грінвуда був відправлений сім’ї в Австралію та похований 23 серпня 2024 року.

Його іноземні та українські побратими, а також жителі селища Семенівка Чернігівської області, де Брок виконував розвідувальні завдання, відгукувались про нього найкращими словами. Він залишився в пам’яті всіх, хто його знав, як людина надзвичайної доброти, сміливості та порядності. Про Брока, як і про інших іноземних військових, писатимуть у книгах з історії. Ми багато знаємо про наших українських героїв, але важливо знати й про іноземців, які добровільно погоджуються захищати чужу державу.