Народився 1 вересня 1974 року. Закінчив Парищенську середню школу. Проживав у с. Лісна Велесниця. В 1992році навчався у середньому технічному закладі СПТУ -11у місті Надвірна за спеціальністю столяр, муляр.

У 1995р був призваний до лав Збройних Сил України і проходив військову підготовку на Яворівському військовому полігоні. У 1996 році одружився.

Пізніше, в 1999 році по закінченню контракту, був звільнений з військової служби.

Перебував за кордоном. У кінці 2021 році повернувся в Україну.

Ha початку березня 2022 року, як вірний син свого народу, став на захист своєї держави. Службу ніс у лавах військової частини А3211, в с. Старичі. Військове звання штаб-сержант, був командиром гармати. Неодноразово брав участь у наступальних боях.

8 грудня 2023 року отримує посвідчення Учасник Бойових дій. Нагороджений медаллю «Ветеран війни». На початку лютого 2024 року отримує поранення в районі населеного пункту Іванівське Донецької області. Проходить реабілітацію у військовому госпіталі міста Львів, де у липні виявили онкологію четвертої стадії. 14 серпня 2024р Любомир Михайлович був звільнений за станом здоров’я.

Попри незламний дух Героя, підтримку рідних та зусилля лікарів вересня 2024 року Любомир Василенко відійшов до лав Небесного Легіону і поповнив небесні ряди Героїв, які вічно житимуть у наших серцях і в пам’яті нашого народу.